■ Шерон Тетчер
Виробник захисту водостоків усвідомив потенціал, а потім наполегливо дослідив його
Говоріть що завгодно про те, щоб ваш розум був у канаві, але для сім’ї Ілерів це було досить гарне місце. Від безшовних жолобів до захисту жолобів, їхній бізнес Midwest Enterprises зі штаб-квартирою в Сент-Клері, штат Міссурі, допоміг визначити дві унікальні ніші на ринку валкового формування.
Джим Ілер-старший був одним із перших, хто визначив потенційний ринок для обох: спочатку безшовних жолобів, а потім для водостоків та накладок. За словами його сина Джима-молодшого, його батько працював на когось іншого в 1960-х роках, коли він познайомився з портативними валкоформувачами. «Він працював над одним із ранніх портативних валкоутворювачів, які виготовляли жолоби», — сказав він.
Джим-старший придбав свою власну безшовну машину для водостічних вод і почав займатися власним бізнесом, а Джим-молодший приєднався до сімейного бізнесу в 1976 році. «Ми зробили все власними силами, — сказав Джим-молодший, — жолоби, водостічні труби, все крім цвяхів і шурупів».
Вони купували свій алюміній прямо на заводі, що на той час було нечуваним для підрядників.
У них був великий бізнес. «Ми виконували великі замовлення на будівництво нового житла в столичному районі Сент-Луїса», – сказав Джим-молодший. «У нас майже було зашито нове будівництво».
Популярність безшовних водостоків зростала, а також способи підтримувати їх в чистоті. Для останнього було небагато варіантів.
«У нашій установці ми не змогли знайти нічого дуже хорошого», – сказав Джим-молодший. Будучи схильним до механіки, Джим-старший вирішив розробити власні рішення щодо захисту водостоків.
«Він почав експериментувати та розмовляти з виробниками прокатних машин про те, щоб щось зробити, — сказав Джим-молодший, — і вони сказали йому, що він не може цього зробити». Для Джима-старшого це була не відповідь, а виклик.
«Він купив старий зношений верстат Lockformer [призначений для виготовлення трубопроводів із листового металу] і почав з ним майструвати, — розповідає Джим-молодший. — Він знав машиніста, який працював у Сент-Луїсі протягом дня, але мав власну машинну майстерню де він працював вечорами. Машиніст вночі різав моєму татові колеса, а тато весь наступний день майстрував це. Того вечора він забирав рулон і говорив: «Добре, це має бути більше так; трохи менше тут і трохи більше там». І він робив це приблизно півтора року, перш ніж зміг перевернутися з екрану».
Першим продуктом, який він створив, був Easy Loc. «Це був найперший екран, який використовував натяг пружини, щоб утриматися в жолобі», – сказав Джим-молодший. «Встановили дуже швидко. Він все ще є на ринку і все ще чудово працює».
Протягом кількох років переформатований Lockformer використовувався виключно для виробництва водостічних труб Ealer.
«Він час від часу запускав його і робив достатньо матеріалу для нашого власного використання», — сказав Джим-молодший.
Коли інші підрядники побачили продукт, вони виявили зацікавленість. Джим-старший відправився в сусідній Сент-Луїс, щоб продати продукт.
Органічно бізнес переріс у регіональний, потім у національний бізнес.
«Він продавав на Середньому Заході, але потім деяких із цих людей перевели в іншу частину країни. Вони дзвонили і казали: «Ми зараз в Огайо, ви можете відправити його нам». «Я зараз у Каліфорнії, ви можете відправити його нам». Так тривало років 20 чи більше, лише з уст в уста. У нас не було продавця; мій тато просто час від часу комусь телефонував», – сказав Джим-молодший.
У міру зростання бізнесу з водостічними екранами, бізнес з монтажу водостоків скоротився через конкуренцію, і приблизно в 1996 році Ealers повністю залишили бізнес з монтажу.
«Коли в 1970-х ми почали робити безшовні водостоки, було лише чотири безшовні водостічні вантажівки [у районі Сент-Луїса]. Коли ми вийшли, їх було близько 400», – сказав Джим-молодший. «Вісім із них були колишніми працівниками. Проблема: ми навчали хлопця кілька років і навчили його всьому, що потрібно було знати, і перш ніж ви цього дізнаєтеся, він пішов би і купив власну машину».
У той час як бізнес з водостічними екранами був хорошим, проблеми з машинами стримували Midwest Enterprises від серйозного розширення протягом кількох років. Він все ще покладався на зношений Lockformer та інші вживані роликоутворювачі софіту, які були куплені та перепрофільовані для виробництва екранів та обкладинок. У той час як Джим-старший насолоджувався проблемою залучення старих машин до нового життя, вони могли бути дуже непередбачуваними.
«Ми робили стільки екранів, скільки могли виготовити. Ми не дуже намагалися розширити наш бізнес, тому що машина була дуже непостійною», – сказав Джим-молодший. «Якщо ви хочете перейти з 5-дюймового водостоку на 6-дюймовий, це може зайняти годину, два дні, ви ніколи не можете сказати».
Джим-молодший залишив бізнес після завершення монтажної частини сімейного підприємства, але повернувся в 2004 році, щоб продати зростаючу лінійку продуктів Середнього Заходу. Приблизно після року в дорозі він був переконаний, що існує більший ринок захисту водостоків, який все ще очікує на своє використання, якби у них були більш надійні роликоутворювачі.
«Отже я вийшов і знайшов компанію з виробництва валків, щоб зробити машини, які ми хотіли», — сказав він. Джерело цих нових валкоутворювачів залишається власністю.
На даний момент компанія також мала власну лінію порошкових фарб, створену Джимом-старшим. «Нам не просто хтось прийшов і встановив її», — сказав його син. «Мій батько виходив і проводив деякі дослідження протягом року або двох, ходив на конгреси та виставки, і в підсумку він купував деякі компоненти у різних людей і розробляв свою власну лінію. Йому знадобилося кілька років, щоб це зробити правильно, але зараз це працює добре. Ми маємо дві лінії порошкового фарбування і покриваємо понад 12 мільйонів екранів на рік».
До Easy Loc приєдналися ще два десятки профілів екранів і обкладинок, ще одна реакція на спостереження Джима-молодшого під час дзвінків з продажу. Він пояснив: «Монтажники жолобів застрягатимуть на виробі. Їх не хвилює, хто це виробляє, це тип продукту, який вони хочуть». Можливо, це сітчастий екран, який фіксується і фіксується на місці; можливо, це жалюзі; можливо, він пробитий рівномірними перфораціями; все, що було для них успішним у минулому, це те, що вони хочуть встановити.
Джим-старший завжди прагнув їх пристосувати. Це особливо привабливо для дистриб’юторів Середнього Заходу, які, можливо, традиційно купували продукцію від чотирьох або п’яти різних виробників, щоб надати своїм покупцям варіанти, які вони хочуть. Зараз Midwest створив так багато варіантів, що дистриб’юторам достатньо прийти до них. «Ми об’єдналися, щоб вони могли купувати у нас і отримувати більшу знижку, кращу прибутковість, купуючи в обсязі від одного виробника», – сказав Джим-молодший.
Бізнес розпочався з двох будівель — заводу та складу — і переріс у комплекс, що включає близько 11 будівель.
Джиму Ілеру-старшому зараз 80 років, але він все ще активний у бізнесі. «Якби він не був на карантині з мамою, він би там, унизу, змушував машину робити щось інше. Це те, чим він любить займатися, цим і кататися на брудних велосипедах», – розповів син.
Про успіх свого батька молодший Ілер додав: «Він не був розумнішим за інших, він був просто наполегливим».
Все в родині
Повсякденна робота з сім’єю створює унікальні проблеми, але Джим Ілер-молодший, який пропрацював у компанії понад 40 років, поділяє одне із сімейних правил, яке тримає їх разом:
«Мій тато дуже конкурентоспроможна людина, і він виховав усіх нас, щоб бути досить конкурентоспроможними. Це добре, коли ми всі збираємося разом, але коли ви всі розлучаєтеся, це важче зробити. Тепер він став досить великим, коли ми всі маємо різні роботи. Одне з наших правил таке: якщо ти засмутився, ти можеш сказати все, що хочеш, і можеш піти, якщо хочеш, але роботу все одно потрібно зробити, і якщо ти повернешся наступного дня, усе все в порядку».
Уявлення про прокатне формування
У компанії Midwest Enterprises працює близько 25 різних валкоутворювачів, кожна з яких призначена для окремої лінії. Компанія пропускає близько 45,000 XNUMX тон запасу котушок кожні три тижні в пік року. Джим Ілер-молодший мав таке уявлення про формування рулону в цілому:
• «Найважче у формуванні рулону отримати консистенцію. Це купівля хорошого обладнання, налаштування його спеціально для потрібних профілів і встановлення всіх додаткових компонентів: напрямних, перфораторів, усього іншого, щоб створити високошвидкісну лінію».
• «Кожен [алюмінієвий] злиток різний; це залежить від типу переробленого алюмінію, який у нього входить. Млин може розповісти вам у певному діапазоні, і в цьому діапазоні він буде працювати з різними якостями. Іноді він буде крутитися, як божевільний, а іноді він буде звисати, як божевільний. У нас є один хлопець, все, що він робить, це налаштовує техніку, щоб врахувати це. Він на цьому спеціалізується. Він дуже важливий елемент алюмінієвого відділу».
• «Формування валків дуже неприємно. Ви можете мати таку саму котушку, і ви можете покласти її в рулонний формувач 10 разів і 8 разів вона вийде саме так, як ви хочете. Але інші 2 рази ти будеш божеволіти. Регулювання валкоутворювача не завжди є послідовним. Ви думаєте, якщо я зроблю це, він зробить те. Але іноді ви робите це, і це робить щось зовсім інше. Воно має власний розум».
• «Є так багато точних допусків — зазорів у вашому рулонному формувачі — для того, щоб матеріал проходив через них, і все це має бути рівним, незалежно від того, який тип рулонного формування ви використовуєте, це завжди буде певною проблемою, яка здійснює коригування методом проб і помилок. І незалежно від того, чи приїжджає компанія, яка виробляє це, і виконує коригування, чи у вас є хтось у компанії, на дорозі завжди буде якась нерівність. Треба бути терплячим і наполегливим, щоб отримати послідовну лінію бігу».
Для отримання додаткової інформації про продукти та компанію відвідайте e-zgutter.com. RF
Спочатку опублікований як журнал Rollforming Magazine влітку 2020 року «Midwest Enterprises».
